цибулюватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цибулюва́тий цибулюва́та цибулюва́те цибулюва́ті
родовий цибулюва́того цибулюва́тої цибулюва́того цибулюва́тих
давальний цибулюва́тому цибулюва́тій цибулюва́тому цибулюва́тим
знахідний цибулюва́тий цибулюва́ту цибулюва́те цибулюва́ті
орудний цибулюва́тим цибулюва́тою цибулюва́тим цибулюва́тими
місцевий на/у цибулюва́тому, цибулюва́тім на/у цибулюва́тій на/у цибулюва́тому, цибулюва́тім на/у цибулюва́тих