цибань 2 значення
-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Словник відмінків
| відмінок | чол. р. | множина |
| називний | Циба́нь | Цибані́ |
| родовий | Цибаня́ | Цибані́в |
| давальний | Цибане́ві, Цибаню́ | Цибаня́м |
| знахідний | Цибаня́ | Цибані́в |
| орудний | Цибане́м | Цибаня́ми |
| місцевий | при Цибане́ві, Цибані́ | при Цибаня́х |
| кличний | Циба́ню, Циба́нь | Цибані́ |
| відмінок | однина | множина |
| називний | циба́нь | цибані́ |
| родовий | цибаня́ | цибані́в |
| давальний | цибане́ві, цибаню́ | цибаня́м |
| знахідний | цибаня́ | цибані́в |
| орудний | цибане́м | цибаня́ми |
| місцевий | на/у цибане́ві, цибаню́, цибані́ | на/у цибаня́х |
| кличний | циба́ню | цибані́ |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]
Словник відмінків
| відмінок | чол. р. | множина |
| називний | Циба́нь | Цибані́ |
| родовий | Цибаня́ | Цибані́в |
| давальний | Цибане́ві, Цибаню́ | Цибаня́м |
| знахідний | Цибаня́ | Цибані́в |
| орудний | Цибане́м | Цибаня́ми |
| місцевий | при Цибане́ві, Цибані́ | при Цибаня́х |
| кличний | Циба́ню, Циба́нь | Цибані́ |
| відмінок | однина | множина |
| називний | циба́нь | цибані́ |
| родовий | цибаня́ | цибані́в |
| давальний | цибане́ві, цибаню́ | цибаня́м |
| знахідний | цибаня́ | цибані́в |
| орудний | цибане́м | цибаня́ми |
| місцевий | на/у цибане́ві, цибаню́, цибані́ | на/у цибаня́х |
| кличний | циба́ню | цибані́ |