церува́ти
1
дієслово недоконаного виду
| Інфінітив | церува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | церу́ймо | |
| 2 особа | церу́й | церу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | церува́тиму | церува́тимемо, церува́тимем |
| 2 особа | церува́тимеш | церува́тимете |
| 3 особа | церува́тиме | церува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | церу́ю | церу́ємо, церу́єм |
| 2 особа | церу́єш | церу́єте |
| 3 особа | церу́є | церу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| церу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | церува́в | церува́ли |
| жін. р. | церува́ла | |
| сер. р. | церува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| церува́вши | ||
ШТО́ПАТИ (зашивати дірку в тканині, переплітаючи нитки), ЗАШТО́ПУВАТИ, ЦЕРУВА́ТИ розм.; ШТУКУВА́ТИ спец. (так, щоб не було видно заштопаного місця). - Док.: зашто́пати, заштукува́ти. Цілий тиждень Терезка прала, прасувала білизну, штопала, перешивала одяг (М. Томчаній); Іван витирає спітніле чоло - Пробита пілотка: дві кулі пройшло... Заштопав... (І. Нехода); На панчохах виявилися дві старі дірки, і треба їх церувати (О. Копиленко).