церковно співочий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний церко́вно-співо́чий церко́вно-співо́ча церко́вно-співо́че церко́вно-співо́чі
родовий церко́вно-співо́чого церко́вно-співо́чої церко́вно-співо́чого церко́вно-співо́чих
давальний церко́вно-співо́чому церко́вно-співо́чій церко́вно-співо́чому церко́вно-співо́чим
знахідний церко́вно-співо́чий, церко́вно-співо́чого церко́вно-співо́чу церко́вно-співо́че церко́вно-співо́чі, церко́вно-співо́чих
орудний церко́вно-співо́чим церко́вно-співо́чою церко́вно-співо́чим церко́вно-співо́чими
місцевий на/у церко́вно-співо́чому, церко́вно-співо́чім на/у церко́вно-співо́чій на/у церко́вно-співо́чому, церко́вно-співо́чім на/у церко́вно-співо́чих