церковник 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний церко́вник церко́вники
родовий церко́вника церко́вників
давальний церко́вникові, церко́внику церко́вникам
знахідний церко́вника церко́вників
орудний церко́вником церко́вниками
місцевий на/у церко́вникові, церко́внику на/у церко́вниках
кличний церко́внику церко́вники