церковник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
[рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | церко́вник | церко́вники |
| родовий | церко́вника | церко́вників |
| давальний | церко́вникові, церко́внику | церко́вникам |
| знахідний | церко́вника | церко́вників |
| орудний | церко́вником | церко́вниками |
| місцевий | на/у церко́вникові, церко́внику | на/у церко́вниках |
| кличний | церко́внику | церко́вники |