це́рква
1
іменник жіночого роду
| відмінок | однина | множина |
| називний | це́рква | церкви́ |
| родовий | це́ркви | церко́в |
| давальний | це́ркві | церква́м |
| знахідний | це́ркву | церкви́ |
| орудний | це́рквою | церква́ми |
| місцевий | на/у це́ркві | на/у церква́х |
| кличний | це́ркво* | церкви́* |
ЦЕ́РКВА (релігійна організація; будівля для богослужіння), ЦЕ́РКОВ заст.; БОЖНИ́ЦЯ, БО́ЖИЙ ДІМ (будівля); ХРАМ, ХРА́МИ́НА (про подібну споруду більших розмірів, а також урочисто). [Жирондист:] Але ж бо не в церквах жила ідея, а в людях тих, замучених героях, що так одважно йшли на муки й смерть... (Леся Українка); Невже ж зараз усю худобу віддаси на церков Божу або старцям роздаси? (Г. Квітка-Основ’яненко); Сотник глянув у сторону божниці, що одна на ціле місто мала бляшаний дах (О. Маковей); Дознався був владика, що сліпий старець чинить у Божому домі одправу, - і заборонив (Марко Вовчок); Задзвонили до вечірні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Т. Шевченко).
хоч карти́ну малю́й з кого і без додатка. Хтось дуже гарний, вродливий і т. ін. Молодий [хлопець]. А гарний — хоч картину малюй (І. Сочивець); Йому подобається і їхня [близнят] ніяковість, і їхня упертість, і молода сила, що проглядає навіть крізь незграбну одежу. “Одягни їх по-людськи — і хоч картину малюй” (М. Стельмах). хоч іко́ну малю́й та в це́ркву не́си. От і почав свою скриню перебирати, і таким вийшов, хоч ікону малюй та в церкву неси (М. Стельмах).