церемонний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний церемо́нний церемо́нна церемо́нне церемо́нні
родовий церемо́нного церемо́нної церемо́нного церемо́нних
давальний церемо́нному церемо́нній церемо́нному церемо́нним
знахідний церемо́нний, церемо́нного церемо́нну церемо́нне церемо́нні, церемо́нних
орудний церемо́нним церемо́нною церемо́нним церемо́нними
місцевий на/у церемо́нному, церемо́ннім на/у церемо́нній на/у церемо́нному, церемо́ннім на/у церемо́нних

Словник синонімів

ПРО́ШЕНИЙрозм. (якого доводиться довго просити зробити щось, прийти кудись), ПРО́ХАНИЙрозм.,ЦЕРЕМО́ННИЙ. Сніг затримаєм щитами... Їдь, Михайлику, із нами! - Я ж не прошений-таки, Спритно виліз на санки (М. Стельмах); - Прочитав би щось, - приставав Микола. - Не ламайся, я не люблю проханих. Ну, давай свою лірику (І. Цюпа); [Василь:] Я прийду, як стемніє. Вийдеш? [Лукія:] Неохота. [Василь:] Церемонна (М. Кропивницький).