-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив церемо́нитися, церемо́нитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   церемо́ньмося, церемо́ньмось
2 особа церемо́нься церемо́ньтеся, церемо́ньтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа церемо́нитимуся, церемо́нитимусь церемо́нитимемося, церемо́нитимемось, церемо́нитимемся
2 особа церемо́нитимешся церемо́нитиметеся, церемо́нитиметесь
3 особа церемо́нитиметься церемо́нитимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа церемо́нюся, церемо́нюсь церемо́нимося, церемо́нимось, церемо́нимся
2 особа церемо́нишся церемо́нитеся, церемо́нитесь
3 особа церемо́ниться церемо́няться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
церемо́нячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. церемо́нився, церемо́нивсь церемо́нилися, церемо́нились
жін. р. церемо́нилася, церемо́нилась
сер. р. церемо́нилося, церемо́нилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
церемо́нившись

Словник синонімів

ЦЕРЕМО́НИТИСЯ (виявляти зайву делікатність), ПА́НЬКАТИСЯрозм.Лікар не вважав за потрібне церемонитися з молодим батьком і попросив не порушувати в палаті спокою (С. Чорнобривець); - А ви, свахо, не панькайтеся мені з ним. Зять-то він зять, але й роботу всяку повинен знать (В. Кучер).