-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | це́рбер | це́рбери |
родовий | це́рбера | це́рберів |
давальний | це́рберові, це́рберу | це́рберам |
знахідний | це́рбера | це́рберів |
орудний | це́рбером | це́рберами |
місцевий | на/у це́рберові, це́рбері | на/у це́рберах |
кличний | це́рбере | це́рбери |
Словник синонімів
ОХОРО́НЕЦЬ (той, хто охороняє кого-, що-небудь), ОХОРО́ННИК, ХРАНИ́ТЕЛЬ заст.; РИ́НДА іст. (при князях, царях); ЦЕ́РБЕР зневажл. (дуже пильний і злий). Він, як виросте, то якраз і стане на варті гирла й лиману, буде охоронцем птахів і риб (О. Гончар); Хто коло тебе в світі стане Святим Хранителем твоїм? І хто заступить? хто укриє Од зла людського в час лихий? (Т. Шевченко); - А коменданта я таки закидав гранатами в хаті, так і не вийшов глянути на своїх церберів... (М. Шеремет). - Пор. 2. вартови́й, 1. сто́рож.