цепний 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цепни́й цепна́ цепне́ цепні́
родовий цепно́го цепно́ї цепно́го цепни́х
давальний цепно́му цепні́й цепно́му цепни́м
знахідний цепни́й, цепно́го цепну́ цепне́ цепні́, цепни́х
орудний цепни́м цепно́ю цепни́м цепни́ми
місцевий на/у цепно́му, цепні́м на/у цепні́й на/у цепно́му, цепні́м на/у цепни́х