-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний цеп цепи́
родовий це́пу цепі́в
давальний це́пу, це́пові цепа́м
знахідний цеп цепи́
орудний це́пом цепа́ми
місцевий на/у це́пі на/у цепа́х
кличний це́пе* цепи́*

Словник синонімів

ЛАНЦЮ́Г (ряд металевих кілець, з’єднаних одне з одним),ЦЕПрозм. рідше,ЗАЛІ́ЗО діал.,ЛА́НЕЦЬ діал.,ЛАНЦдіал.;РЕ́ТЯЗЬзаст. (звич. для прив’язування собак). В підвішених на ланцюгу казанах варилася баранина (З. Тулуб); Рештанти [арештанти] стали підводитись, забряжчали важким цепом (Панас Мирний); Чи спустив їх [собак] Терентій, чи самі з заліза зірвалися? (М. Стельмах); - Казала [Лук’янчиха], що якби її Марину ланцом прив’язав, то урвалася б та й пішла б на танці (Н. Кобринська); Не рвися, як собака на ретязі (приказка).
ЛАНЦЮГО́Му знач. присл. (один за одним),НИ́ЗКОЮ, ЛАНЦЮЖКО́М, ВЕРВЕ́ЧКОЮ, ВА́ЛКОЮ, ЦЕ́ПОМ (звич. про людей - суцільним рядом); КЛЮЧЕ́М, КЛЮЧА́МИ (перев. про птахів - утворюючи кут). Ланцюгом простяглися понад Осколом крейдяні гори (А. Шиян); Раптом їй здалося, що.. дерева швидко-швидко рухаються низкою, одне за одним (О. Іваненко); Люди розтягуються ланцюжком вздовж грейдера (В. Козаченко); Лише верблюди невтомно, спокійно й розмірено крокували довгою вервечкою (З. Тулуб); А завтра.. цілою валкою поженуть селян .. у в’язницю (А. Головко); Старі колгоспники йшли цепом, як воїни (О. Довженко); Він.. глянув на небо, де ключем пролетіли журавлі (М. Коцюбинський); Підводи з буряками ключами їдуть до цукроварні (М. Рильський).

Словник фразеологізмів

держа́ти (трима́ти) [як (на́че)] на цепу́ (на ланцюгу́) кого. Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний).

держа́ти (трима́ти) [як (на́че)] на цепу́ (на ланцюгу́) кого. Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний).

держа́ти (трима́ти) [як (на́че)] на цепу́ (на ланцюгу́) кого. Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний).

мов соба́ка, який зірва́вся з це́пу, зі сл. раді́ти. Дуже, нестримно. Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів, мов собака, який зірвався з цепу, щиро вірячи, що вже всі люди брати (О. Довженко).

держа́ти (трима́ти) [як (на́че)] на цепу́ (на ланцюгу́) кого. Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний).

держа́ти (трима́ти) [як (на́че)] на цепу́ (на ланцюгу́) кого. Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний).

держа́ти (трима́ти) [як (на́че)] на цепу́ (на ланцюгу́) кого. Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) з ланцюга́ (з це́пу, з нали́гача) зірва́вся. 1. Хто-небудь не володіє собою (про поведінку, дії, рухи і т. ін.). Салагатова не було — той останнім часом ніби з ланцюга зірвався .. То він у морі, мов нерпа, годинами брьохався, то йшов у місто (Ю. Збанацький). як з гіллі́ зірва́всь. Дознався [дізнався] ж [пан], що Оксана вже звінчана. Побіг до отця Андрія, як з гіллі зірвавсь (Марко Вовчок).

2. Дуже швидко побігти; зникнути, втекти. Як з цепу зірвався Максим, так помчався додому (Панас Мирний); — Що за диво? — Що за крик? — Був жених. — І раптом — зник! Погуляв. Натанцювався. Й мов з налигача зірвався (В. Іванович).