центрівний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний центрівни́й центрівна́ центрівне́ центрівні́
родовий центрівно́го центрівно́ї центрівно́го центрівни́х
давальний центрівно́му центрівні́й центрівно́му центрівни́м
знахідний центрівни́й центрівну́ центрівне́ центрівні́
орудний центрівни́м центрівно́ю центрівни́м центрівни́ми
місцевий на/у центрівно́му, центрівні́м на/у центрівні́й на/у центрівно́му, центрівні́м на/у центрівни́х