центрувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | центрува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | центру́ймо | |
| 2 особа | центру́й | центру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | центрува́тиму | центрува́тимемо, центрува́тимем |
| 2 особа | центрува́тимеш | центрува́тимете |
| 3 особа | центрува́тиме | центрува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | центру́ю | центру́ємо, центру́єм |
| 2 особа | центру́єш | центру́єте |
| 3 особа | центру́є | центру́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| центру́ючий | ||
| Дієприслівник | ||
| центру́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | центрува́в | центрува́ли |
| жін. р. | центрува́ла | |
| сер. р. | центрува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| центро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| центро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| центрува́вши | ||