центрований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний центро́ваний центро́вана центро́ване центро́вані
родовий центро́ваного центро́ваної центро́ваного центро́ваних
давальний центро́ваному центро́ваній центро́ваному центро́ваним
знахідний центро́ваний центро́вану центро́ване центро́вані
орудний центро́ваним центро́ваною центро́ваним центро́ваними
місцевий на/у центро́ваному, центро́ванім на/у центро́ваній на/у центро́ваному, центро́ванім на/у центро́ваних