центрифугувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | центрифугува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | центрифугу́ймо | |
| 2 особа | центрифугу́й | центрифугу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | центрифугува́тиму | центрифугува́тимемо, центрифугува́тимем |
| 2 особа | центрифугува́тимеш | центрифугува́тимете |
| 3 особа | центрифугува́тиме | центрифугува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | центрифугу́ю | центрифугу́ємо, центрифугу́єм |
| 2 особа | центрифугу́єш | центрифугу́єте |
| 3 особа | центрифугу́є | центрифугу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| центрифугу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | центрифугува́в | центрифугува́ли |
| жін. р. | центрифугува́ла | |
| сер. р. | центрифугува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| центрифуго́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| центрифуго́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| центрифугува́вши | ||