центрифугований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний центрифуго́ваний центрифуго́вана центрифуго́ване центрифуго́вані
родовий центрифуго́ваного центрифуго́ваної центрифуго́ваного центрифуго́ваних
давальний центрифуго́ваному центрифуго́ваній центрифуго́ваному центрифуго́ваним
знахідний центрифуго́ваний центрифуго́вану центрифуго́ване центрифуго́вані
орудний центрифуго́ваним центрифуго́ваною центрифуго́ваним центрифуго́ваними
місцевий на/у центрифуго́ваному, центрифуго́ванім на/у центрифуго́ваній на/у центрифуго́ваному, центрифуго́ванім на/у центрифуго́ваних