-1-
іменник жіночого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний центра́лка центра́лки
родовий центра́лки центра́лок
давальний центра́лці центра́лкам
знахідний центра́лку центра́лки
орудний центра́лкою центра́лками
місцевий на/у центра́лці на/у центра́лках
кличний центра́лко* центра́лки*

Словник синонімів

В’ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в’язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГАрозм., зневажл.,ТЕМНИ́ЦЯзаст., поет.,ОСТРО́Гзаст.,Я́МАзаст., КРИМІНА́Лзаст., ПО́РУБзаст.,КУ́НАзаст.,ЗАТВО́Рзаст., ХУРДИ́ГАзаст., розм.,КОЗА́заст. розм.,КАЗЕ́НКАдіал.,ЦЮ́ПАдіал.,ФУРДИ́ГАдіал. рідше; ЦЕНТРА́Лзаст.,ЦЕНТРА́ЛКАзаст. розм. (в дорев. Росії - центральна каторжна тюрма перев. для політичних в’язнів); АРЕШТА́НТСЬКА, АРЕ́ШТзаст., БУЦЕГА́РНЯзаст. розм.,КАТАЛА́ЖКАзаст. розм.,ТЕ́МНАзаст.,ХОЛО́ДНАзаст.,ЧО́РНАзаст. (приміщення для тимчасового утримання арештованих, в’язнів). - Пане полковнику, ми вже в Варшаві. Пан Остап сидить у міській в’язниці (О. Довженко); Джерю випустили з тюрми на волю (І. Нечуй-Левицький); Беруть коваля, кують та ведуть до темниці (Н. Кобринська); [Іван:] Гаврила Куксенка в острог посадовили за те, що вкрав курку у шинкаря (М. Кропивницький); - Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (І. Франко); Він був головний злодій та й забив одного чоловіка в селі. Сидів уже кільканадцять літ у криміналі (Лесь Мартович); - До порубу приставити з мері або чуді, щоб ніхто не збагнув мови в’язневої (П. Загребельний); У нас, скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз - іди собі к нечистій матері! (П. Куліш); - Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати, - тут, діду, чоловік вовком завиє (І. Франко); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (О. Досвітній); - Я з фурдиги. - Мокра і розпатлана, страшніша за всі привиди, стояла [Ольга] в хаті і просилася (Я. Качура); Розповідав.. про безсонні ночі в Миколаївському каторжному централі (О. Гончар); Петруся продержали три тижні в поліційнім арешті (І. Франко); Економ її вигнав і настрахав, що посадить у буцегарню (В. Кучер); Вони наскочили на беззбройного незаможника, який стояв на варті біля каталажки, і випустили Собченка (І. Ле); Старий гріх знову прокинувся, завів його.. в темну, а з темної на вулицю (Панас Мирний); - Соцький! - гукнув суддя. - Одведи бабу в холодну! (Л. Яновська); Узяли Чіпку п’яного, силоміць посадили в чорну (Панас Мирний).
РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІСзаст.,ОРУ́ЖИНАзаст.,ПУ́ШКАдіал.;ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКАрозм.,ТРИЛІНІ́ЙКА[ТРЬОХЛІНІ́ЙКА]заст., ҐВЕРдіал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКАзаст.,КРЕСА́Кзаст., ФУ́ЗІЯзаст.,ФУЗЕ́Язаст. (гладкоцівкова з кременем); САМОПА́Лзаст. (із ґнотом і без замка); МУШКЕ́Тзаст. (із ґнотом та великого калібру); ЦЕНТРА́ЛКА (мисливська); ДУБЕЛЬТІ́ВКА (мисливська з двома цівками) заст.Коли ж він дістав рушницю, забажалося йому якнайшвидше навчитися влучно стріляти (З. Тулуб); Михась.. трохи поблід, але міцно держить у руках холодного кріса (Ф. Малицький); Для.. армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин (І. Котляревський); Звеліли [жандарми] зганяти до сільської управи лісорубів,.. чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (С. Скляренко); На гострому багнеті його гвинтівки вигравали відблиски вогню й місяця (А. Шиян); Мирослава помітила в натовпі групу солдатів, озброєних карабінами (А. Головко); Зелений шум пливе над ними, неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (В. Сосюра); Вже пітерський.. робітник.. до трилінійки пригвинчує штик (Л. Первомайський); В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко); Централка набивається готовими набоями (Остап Вишня); Каринський був зовсім не байдужий до мисливства. В нього була прекрасна дубельтівка (Ю. Шовкопляс). - Пор. обрі́з.