-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | цементува́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | цементу́ймо |
| 2 особа | цементу́й | цементу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цементува́тиму | цементува́тимемо, цементува́тимем |
| 2 особа | цементува́тимеш | цементува́тимете |
| 3 особа | цементува́тиме | цементува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | цементу́ю | цементу́ємо, цементу́єм |
| 2 особа | цементу́єш | цементу́єте |
| 3 особа | цементу́є | цементу́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| цементу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | цементува́в | цементува́ли |
| жін. р. | цементува́ла |
| сер. р. | цементува́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| цементо́ваний |
| Безособова форма |
| цементо́вано |
| Дієприслівник |
| цементува́вши |
Словник синонімів
ЗГУРТО́ВУВАТИ (створюючи між ким-, чим-небудь міцний зв’язок, єдність, зливати в одне ціле на основі спільності поглядів, інтересів, переконань), ГУРТУВА́ТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ, ОБ’Є́ДНУВАТИ, ЄДНА́ТИ, З’Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ підсил., СПА́ЮВАТИ підсил., ЦЕМЕНТУВА́ТИ підсил., ЗЦЕМЕНТО́ВУВАТИ підсил., КОНСОЛІДУВА́ТИ книжн. - Док.: згуртува́ти, організува́ти, об’єдна́ти, з’єдна́ти, поєдна́ти, злютува́ти, спая́ти, зцементува́ти, консолідува́ти. Світлана Остапівна згуртувала районну молодь так, що любо було глянути (Ю. Яновський); Їде Килигей знайомими місцями, де промайнула молодість, де гуртував повстанців супроти Антанти (О. Гончар); Скільки відважних сердець об’єднували вони, вели за собою непроглядної ночі фашистської навали..! (Ю. Яновський); Що людині треба? Пісню треба, що єднає Землю, душу, небо (А. Крижанівський); Сьогодні ви з’єднали свої серця на віки вічні (В. Кучер); Білютін зумів злютувати бійців і командирів своєї частини в боєздатний колектив (І. Ле); Одна мета спаяла нас (В. Сосюра); І хто ряди цементував Без клятви, без уставу? (Т. Масенко); Слід консолідувати всі прогресивні сили, щоб вивести країну з тієї ситуації, в якій вона опинилась (з газети). - Пор. 1. єдна́ти.