-1-
іменник середнього роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний цегли́ння  
родовий цегли́ння  
давальний цегли́нню  
знахідний цегли́ння  
орудний цегли́нням  
місцевий на/у цегли́нні, цегли́нню  
кличний цегли́ння*  

Словник синонімів

ЦЕ́ГЛАзбірн.,ЦЕГЛИ́ННЯрозм., ЦЕГЛИ́НАдіал.; ПЛІ́НФА (у старовинних будівлях). Де стояв панський маєток, жовтіють купи битої цегли (В. Кучер); Вертаючись, хлопці почали шпурляти груддям і цеглинням на озеро (Панас Мирний); Був у нас добрий будинок з вербини, ґонтовий дах, димарі із цеглини (Я. Щоголів); Софійський собор, Києво-Печерська лавра і Золоті ворота були збудовані з овруцьких кварцитів і плінфи - стародавньої цегли (з журналу).