-1-
частка
незмінювана словникова одиниця

Словник фразеологізмів

де [ж] таки́ (пак, це, таке́) ви́дано. Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. — Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? (М. Коцюбинський); — Все одно я дробу не поклав йому [онукові] у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич); — Люди... пани... Вони сказали, що він убив Грицька.— Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну [обмову] вигадувати? (Б. Грінченко); — А чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей. Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах); Як то можна! та де се видано! та хто таке чув, щоб вільна козачка за кріпака оддавалась! (Марко Вовчок); Де таке видано, щоб бороди слухали безвусого хлопця? (К. Гордієнко). де ж таки́. — А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний).

де [ж] таки́ (пак, це, таке́) ви́дано. Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. — Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? (М. Коцюбинський); — Все одно я дробу не поклав йому [онукові] у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич); — Люди... пани... Вони сказали, що він убив Грицька.— Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну [обмову] вигадувати? (Б. Грінченко); — А чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей. Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах); Як то можна! та де се видано! та хто таке чув, щоб вільна козачка за кріпака оддавалась! (Марко Вовчок); Де таке видано, щоб бороди слухали безвусого хлопця? (К. Гордієнко). де ж таки́. — А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний).

з яко́ї ра́дості? Чому, через що, для чого. — Хочете, щоб і мені піднесли печеного чи сирого гарбуза. Батько засміявся: — Дурний, тобі не піднесе.— І чого це та з якої радості? Може, я багатший за тих, що сватались до неї? (М. Стельмах). на яки́х це ра́дощах? Аж перед світом приплівся Чіпка додому.. Як глянула Мотря на його, та й перелякалася. — Що це, сину?.. на яких це радощах? (Панас Мирний).

це ді́ло. Уживається на знак згоди з чим-небудь, підтвердження чиїх-небудь слів, думок, переконань і т. ін. — А я женитися не думаю,— відповів Рубін з серйозністю .. — До тридцяти років не оженюся.— І це діло,— відповів Каленик Романович.— Поспішати нікуди (І. Сенченко).

оце́ (це) [й] я розумі́ю! Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, схвалення чого-небудь, заохочення до чогось. — Молодець! Оце я розумію, оце боєць! Під хлороформом, з-під ножа подає сигнали! — казав хірург (О. Довженко); — Слова, фрази.. А от ділом довести відвагу — й то не нерозсудливу відвагу, а таку, щоб давала змогу повсякчасної праці — се я розумію! (М. Коцюбинський).

оце́ (це) [й] я розумі́ю! Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, схвалення чого-небудь, заохочення до чогось. — Молодець! Оце я розумію, оце боєць! Під хлороформом, з-під ножа подає сигнали! — казав хірург (О. Довженко); — Слова, фрази.. А от ділом довести відвагу — й то не нерозсудливу відвагу, а таку, щоб давала змогу повсякчасної праці — се я розумію! (М. Коцюбинський).

що [це] за мо́да [пішла́]. Уживається для вираження несхвалення чогось, незадоволення ким-, чим-небудь. І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе (М. Стельмах).

що [це] за мо́да [пішла́]. Уживається для вираження несхвалення чогось, незадоволення ким-, чим-небудь. І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе (М. Стельмах).