цвіцькувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(соромити, неславити) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | цвіцькува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | цвіцьку́ймо | |
| 2 особа | цвіцьку́й | цвіцьку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | цвіцькува́тиму | цвіцькува́тимемо, цвіцькува́тимем |
| 2 особа | цвіцькува́тимеш | цвіцькува́тимете |
| 3 особа | цвіцькува́тиме | цвіцькува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | цвіцьку́ю | цвіцьку́ємо, цвіцьку́єм |
| 2 особа | цвіцьку́єш | цвіцьку́єте |
| 3 особа | цвіцьку́є | цвіцьку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| цвіцьку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | цвіцькува́в | цвіцькува́ли |
| жін. р. | цвіцькува́ла | |
| сер. р. | цвіцькува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| цвіцькува́вши | ||