цвіцькувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(соромити, неславити) [діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | цвіцькува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | цвіцьку́ймо | |
2 особа | цвіцьку́й | цвіцьку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | цвіцькува́тиму | цвіцькува́тимемо, цвіцькува́тимем |
2 особа | цвіцькува́тимеш | цвіцькува́тимете |
3 особа | цвіцькува́тиме | цвіцькува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | цвіцьку́ю | цвіцьку́ємо, цвіцьку́єм |
2 особа | цвіцьку́єш | цвіцьку́єте |
3 особа | цвіцьку́є | цвіцьку́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
цвіцьку́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | цвіцькува́в | цвіцькува́ли |
жін. р. | цвіцькува́ла | |
сер. р. | цвіцькува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
цвіцькува́вши |