цвіткований 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цвітко́ваний цвітко́вана цвітко́ване цвітко́вані
родовий цвітко́ваного цвітко́ваної цвітко́ваного цвітко́ваних
давальний цвітко́ваному цвітко́ваній цвітко́ваному цвітко́ваним
знахідний цвітко́ваний, цвітко́ваного цвітко́вану цвітко́ване цвітко́вані, цвітко́ваних
орудний цвітко́ваним цвітко́ваною цвітко́ваним цвітко́ваними
місцевий на/у цвітко́ваному, цвітко́ванім на/у цвітко́ваній на/у цвітко́ваному, цвітко́ванім на/у цвітко́ваних