-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Цвіт  
родовий Цві́та  
давальний Цві́ту, Цві́тові  
знахідний Цвіт  
орудний Цві́том  
місцевий на/у Цві́ті, по Цві́ту  
кличний Цві́те*  
відмінок однина множина
називний цвіт  
родовий цві́ту  
давальний цві́ту, цві́тові  
знахідний цвіт  
орудний цві́том  
місцевий на/у цві́ті, по цві́ту  
кличний цві́те*  

Словник синонімів

КВІ́ТКА (частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина), ЦВІТО́Кдіал.,ЦВІ́ТКАдіал.,ЦВІТдіал.,ЧІ́ЧКАдіал.;КВІТперев. у мн.;КОСИ́ЦЯрозм. (якою заквітчуються). Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби (І. Нечуй-Левицький); Будуть завтра їхати танкісти, І тоді безвусий воєнком Заквітчає башту урочисто Голубим, невиданим цвітком (А. Малишко); Кожна цвітка має свій вигляд, красу, запах, душу (Уляна Кравченко); Один цвіт не робить вінка (прислів’я); На узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (В. Гжицький); Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці (Словник Б. Грінченка).
ЦВІТ (пелюстки на рослині в період цвітіння), КВІТ, ЦВІТЬпоет.,ЦВІТІ́НЬпоет.,ВИ́ЦВІТдіал.Звисає цвіт з весняних віт на буйний килим трав (М. Терещенко); В садочку все квітом весняним біліло (Леся Українка); Там, де були воронки, ями, - буяє зелень, квітне цвіть... (П. Тичина); Торкаючи, мов струни, віти, цвітінь хитаючи рясну, в садах пахучий теплий вітер шуміть нам буде про весну (В. Сосюра); Я вийшов з села. Знаю степу весняного вицвіт (С. Крижанівський).
ЦВІТ (кращі люди), КВІТ, ВИ́ЦВІТдіал.Ідуть, ідуть хлопці, самий цвіт, молоді парубки (Леся Українка); Ой сину мій! квіте мій! Згадав мене старую - приїхав (Марко Вовчок); Там знайду завзяте плем’я, Люд свобідний і гулящий, Повний сили й волі, вицвіт Роду людського найкращий (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

приби́тий [ще] на цвіту́. Розумово обмежений, психічно нездоровий; дурнуватий, недоумкуватий. Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (Марко Вовчок); // несхв. Такий, що робить невиправдані вчинки. — Ви на неї не зважайте. Вона ж на цвіту прибита. Раніше Василеві Прокоповичу жить не давала. Віру Андріївну гризла (Ю. Мушкетик).

приби́тий [ще] на цвіту́. Розумово обмежений, психічно нездоровий; дурнуватий, недоумкуватий. Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (Марко Вовчок); // несхв. Такий, що робить невиправдані вчинки. — Ви на неї не зважайте. Вона ж на цвіту прибита. Раніше Василеві Прокоповичу жить не давала. Віру Андріївну гризла (Ю. Мушкетик).

у цві́ті [літ]. Молодий, у розквіті фізичних і духовних сил. — Годі, матусю! Шляхом потернованим Сміливо йшов він, бо краще загинути, В цвіті померти за правду скатованим, Аніж на тебе хоч плямочку кинути (П. Грабовський); Це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (М. Стельмах); — О жах! Умерти у цих джунглях у цвіті літ? О-о! — мліла вона від страху (Григорій Тютюнник).

у цві́ті [літ]. Молодий, у розквіті фізичних і духовних сил. — Годі, матусю! Шляхом потернованим Сміливо йшов він, бо краще загинути, В цвіті померти за правду скатованим, Аніж на тебе хоч плямочку кинути (П. Грабовський); Це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (М. Стельмах); — О жах! Умерти у цих джунглях у цвіті літ? О-о! — мліла вона від страху (Григорій Тютюнник).

цвісти́ як мак. Бути у розквіті фізичних і духовних сил. Хлопці їли, дивились на Стеньку, а вона вже цвіла як мак… Д’ех! до чого була струнка та красива молодиця, а очі їй, як у кози дикої, тільки хитренькі трошки (М. Хвильовий). цві́том цвісти́. Багато із названих словосполучень .. усталилися в загальнонародній мові як стійкі, фразеологічні словосполучення типу: цвітом цвісти (Пит. мовн. культури).

як ма́ків цвіт. 1. Гарний, вродливий. — Панна сотникова, щоправда, змінилась, але змінилась на краще: панна зараз як маків цвіт (М. Лазорський); — Немов уві сні, минуло весілля. Як маків цвіт сиділа у вінку Геня, а поруч дружки і світилки (В. Большак).

2. Прекрасний. Сей світ як маків цвіт; як-то на тім буде! — каже було стара, похитуючи головою (Марко Вовчок ).

3. Дуже, надто. Жарт був звичайний, гуцульський, але від нього чомусь зашарілася Маруся як маків цвіт (Г. Хоткевич).

-2-
іменник чоловічого роду
(квіти; кращі люди якогось суспільного середовища - перен.) [збірн.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Цвіт  
родовий Цві́та  
давальний Цві́ту, Цві́тові  
знахідний Цвіт  
орудний Цві́том  
місцевий на/у Цві́ті, по Цві́ту  
кличний Цві́те*  
відмінок однина множина
називний цвіт  
родовий цві́ту  
давальний цві́ту, цві́тові  
знахідний цвіт  
орудний цві́том  
місцевий на/у цві́ті, по цві́ту  
кличний цві́те*  

Словник синонімів

КВІ́ТКА (частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина), ЦВІТО́Кдіал.,ЦВІ́ТКАдіал.,ЦВІТдіал.,ЧІ́ЧКАдіал.;КВІТперев. у мн.;КОСИ́ЦЯрозм. (якою заквітчуються). Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби (І. Нечуй-Левицький); Будуть завтра їхати танкісти, І тоді безвусий воєнком Заквітчає башту урочисто Голубим, невиданим цвітком (А. Малишко); Кожна цвітка має свій вигляд, красу, запах, душу (Уляна Кравченко); Один цвіт не робить вінка (прислів’я); На узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (В. Гжицький); Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці (Словник Б. Грінченка).
ЦВІТ (пелюстки на рослині в період цвітіння), КВІТ, ЦВІТЬпоет.,ЦВІТІ́НЬпоет.,ВИ́ЦВІТдіал.Звисає цвіт з весняних віт на буйний килим трав (М. Терещенко); В садочку все квітом весняним біліло (Леся Українка); Там, де були воронки, ями, - буяє зелень, квітне цвіть... (П. Тичина); Торкаючи, мов струни, віти, цвітінь хитаючи рясну, в садах пахучий теплий вітер шуміть нам буде про весну (В. Сосюра); Я вийшов з села. Знаю степу весняного вицвіт (С. Крижанівський).
ЦВІТ (кращі люди), КВІТ, ВИ́ЦВІТдіал.Ідуть, ідуть хлопці, самий цвіт, молоді парубки (Леся Українка); Ой сину мій! квіте мій! Згадав мене старую - приїхав (Марко Вовчок); Там знайду завзяте плем’я, Люд свобідний і гулящий, Повний сили й волі, вицвіт Роду людського найкращий (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

приби́тий [ще] на цвіту́. Розумово обмежений, психічно нездоровий; дурнуватий, недоумкуватий. Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (Марко Вовчок); // несхв. Такий, що робить невиправдані вчинки. — Ви на неї не зважайте. Вона ж на цвіту прибита. Раніше Василеві Прокоповичу жить не давала. Віру Андріївну гризла (Ю. Мушкетик).

приби́тий [ще] на цвіту́. Розумово обмежений, психічно нездоровий; дурнуватий, недоумкуватий. Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (Марко Вовчок); // несхв. Такий, що робить невиправдані вчинки. — Ви на неї не зважайте. Вона ж на цвіту прибита. Раніше Василеві Прокоповичу жить не давала. Віру Андріївну гризла (Ю. Мушкетик).

у цві́ті [літ]. Молодий, у розквіті фізичних і духовних сил. — Годі, матусю! Шляхом потернованим Сміливо йшов він, бо краще загинути, В цвіті померти за правду скатованим, Аніж на тебе хоч плямочку кинути (П. Грабовський); Це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (М. Стельмах); — О жах! Умерти у цих джунглях у цвіті літ? О-о! — мліла вона від страху (Григорій Тютюнник).

у цві́ті [літ]. Молодий, у розквіті фізичних і духовних сил. — Годі, матусю! Шляхом потернованим Сміливо йшов він, бо краще загинути, В цвіті померти за правду скатованим, Аніж на тебе хоч плямочку кинути (П. Грабовський); Це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (М. Стельмах); — О жах! Умерти у цих джунглях у цвіті літ? О-о! — мліла вона від страху (Григорій Тютюнник).

цвісти́ як мак. Бути у розквіті фізичних і духовних сил. Хлопці їли, дивились на Стеньку, а вона вже цвіла як мак… Д’ех! до чого була струнка та красива молодиця, а очі їй, як у кози дикої, тільки хитренькі трошки (М. Хвильовий). цві́том цвісти́. Багато із названих словосполучень .. усталилися в загальнонародній мові як стійкі, фразеологічні словосполучення типу: цвітом цвісти (Пит. мовн. культури).

як ма́ків цвіт. 1. Гарний, вродливий. — Панна сотникова, щоправда, змінилась, але змінилась на краще: панна зараз як маків цвіт (М. Лазорський); — Немов уві сні, минуло весілля. Як маків цвіт сиділа у вінку Геня, а поруч дружки і світилки (В. Большак).

2. Прекрасний. Сей світ як маків цвіт; як-то на тім буде! — каже було стара, похитуючи головою (Марко Вовчок ).

3. Дуже, надто. Жарт був звичайний, гуцульський, але від нього чомусь зашарілася Маруся як маків цвіт (Г. Хоткевич).