-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив цвірінькоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   цвірінькоті́мо, цвірінькоті́м
2 особа цвірінькоти́ цвірінькоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа цвірінькоті́тиму цвірінькоті́тимемо, цвірінькоті́тимем
2 особа цвірінькоті́тимеш цвірінькоті́тимете
3 особа цвірінькоті́тиме цвірінькоті́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа цвірінькочу́ цвірінькотимо́, цвірінькоти́м
2 особа цвірінькоти́ш цвірінькотите́
3 особа цвірінькоти́ть цвірінькотя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
цвірінькотячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. цвірінькоті́в цвірінькоті́ли
жін. р. цвірінькоті́ла
сер. р. цвірінькоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
цвірінькоті́вши

Словник синонімів

ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ[ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ]підсил.,ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ[ЦВІРКОТІ́ТИ]підсил.,ВИЦВІ́РКУВАТИпідсил. розм.,ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИрозм.,ЦІ́ВКАТИрозм.,ЦІВКОТІ́ТИпідсил. розм.,ЦВЕ́НЬКАТИрозм.,СВЕРГОТА́ТИ[СВЕРГОТІ́ТИ]розм.,ЦВІГОТА́ТИдіал. - Док.: цвірі́нькнути, цві́ркнути, ціві́кнути, ці́вкнути, цве́нькнути. Горобці цвірінькали над ворітьми (Д. Бедзик); Горобці пирхають між них, цвірінчать (А. Головко); Пташенята цвірінькочуть, що аж серце радується (І. Франко); В нас про це навіть горобці цвіркають (О. Кобилянська); Цвіркочуть горобці (М. Рильський); Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Марко Вовчок); Щоголь цвірчав і затягався (Л. Боровиковський); Синички в цей час стрибали собі, цівікали (О. Іваненко); Тут тільки ластів’ята цівкають у гнізді (О. Гончар); Попід стріху горобчики сверготять (П. Чубинський); Птахи роєм літали над своїм притулком і перелякано цвіготали (з журналу). - Пор. 2. співа́ти.