-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний цвірку́н цвіркуни́
родовий цвіркуна́ цвіркуні́в
давальний цвіркуно́ві, цвіркуну́ цвіркуна́м
знахідний цвіркуна́ цвіркуни́, цвіркуні́в
орудний цвіркуно́м цвіркуна́ми
місцевий на/у цвіркуно́ві, цвіркуні́ на/у цвіркуна́х
кличний цвірку́не цвіркуни́

Словник синонімів

КО́НИК (комаха з довгими ногами, що стрибає й крилами утворює сюркітливі звуки), КОБИ́ЛКА, ЦВІРКУ́Н, СКАКУ́Ндіал. Коники зелені скачуть у траві (В. Сосюра); В коробці торохтіла крильцями і лапками світло-жовтувата із загорілою спинкою і блідим пузцем мароккська кобилка (Л. Первомайський); Шелестіло колосся, й стомлено співали цвіркуни (О. Донченко).
ЦВІРКУ́Н (комаха ряду прямокрилих, яка живе у приміщенні), СВІРГУ́Ндіал.,СВІ́РКАдіал.З куточка десь давно цвіркун цвірчить (Б. Грінченко).

Словник фразеологізмів

цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому. Хто-небудь легковажно себе поводить. Забалакається [Хівря] з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі (Грицько Григоренко).