цвірконути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив цвіркону́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа цвірконе́ цвіркону́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. цвіркону́в цвіркону́ли
жін.р. цвіркону́ла
сер.р. цвіркону́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
цвіркону́вши