ПЛІ́СЕНЬ (наліт мікроскопічних грибків на гниючих предметах), ПЛІ́СНЯВА, ЦВІЛЬ, ПЛІ́СНЯВИНАрозм.,ПЛІ́СНЯВКАрозм.,СНЯДЬрозм.Сів [Довбанюк] на той самий сінешній поріг, здряпав плісень (І. Франко); Він заходить навпомацки в сіни - пустка й холод, неначе льох. Він проводить рукою по стінах, під рукою - пліснява й мох (Л. Костенко); Тетяна ступила до камери, в темряву, сиру і задушливу, що відгонила цвіллю, як у глибокому льосі (А. Дімаров); Від руки пахло кислуватим, сирим духом пліснявини (Я. Гримайло); По стінах цвіла пліснявка; патьоки збігали додолу (Панас Мирний); Щоб вийти на подвір’я, треба перейти чорні сіни, де притхло пахне всякою сніттю та сняддю (В. Мисик).