-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цвіли́й цвіла́ цвіле́ цвілі́
родовий цвіло́го цвіло́ї цвіло́го цвіли́х
давальний цвіло́му цвілі́й цвіло́му цвіли́м
знахідний цвіли́й цвілу́ цвіле́ цвілі́
орудний цвіли́м цвіло́ю цвіли́м цвіли́ми
місцевий на/у цвіло́му, цвілі́м на/у цвілі́й на/у цвіло́му, цвілі́м на/у цвіли́х

Словник синонімів

ВИ́ЛИНЯЛИЙ (який вицвів, утратив первісний, природний колір), ВИ́ЦВІЛИЙ, ПОЛИНЯ́ЛИЙ, ЛИНЯ́ЛИЙ, ВИ́ГОРІЛИЙ, ЦВІ́ЛИЙ. Одягнена вона була в вилиняле старе пальто (Ю. Збанацький); Біля вхідних дверей стояв високий парубок у довгому вицвілому піджаку (С. Журахович); З сіней старої хати виткнулась якась примара, в полинялій плахті (С. Васильченко); В ній [у кімнаті] стояло вузьке залізне ліжко, накрите.. вигорілою австрійською шинелиною (М. Стельмах); Пенсне з цвілою оправою.
ПЛІ́СНЯВИЙ, ЦВІЛИЙ. На Петра повіяло задухою темного пліснявого кутка, в який не проникає сонячний промінь (С. Журахович); Сухарі були цвілі, припали пилом і зовсім не мали вигляду шматка хліба (С. Васильченко). - Пор. плі́сень.
ПРИЩА́ВИЙ (з прищами на шкірі), ВУГРЯ́СТИЙ, ВУГРУВА́ТИЙ, ЦВІЛИ́Йрозм.Вся в гострих ліктях самочинного розростання, до сліз мучений власною заторопкуватістю прищавий підліток (О. Забужко); [Явдоха:] Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... (Панас Мирний).