цвікнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | цві́кнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | цві́кнімо, цві́кнім | |
2 особа | цві́кни | цві́кніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | цві́кну | цві́кнемо, цві́кнем |
2 особа | цві́кнеш | цві́кнете |
3 особа | цві́кне | цві́кнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | цві́кнув | цві́кнули |
жін.р. | цві́кнула | |
сер.р. | цві́кнуло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
цві́кнувши |