-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний цвях цвяхи́
родовий цвяха́ цвяхі́в
давальний цвяху́, цвяхо́ві цвяха́м
знахідний цвях цвяхи́
орудний цвяхо́м цвяха́ми
місцевий на/у цвяху́ на/у цвяха́х
кличний цвя́ху* цвяхи́*

Словник синонімів

ЦВЯХ (загострений стрижень), ТИ́БЕЛЬрозм. (дерев’яний кілочок); ВУХНА́ЛЬ[УХНА́ЛЬрідко] (для прибивання підків); ШПИЛЬ (довгий); ШПИ́ЛЬКА (у шевській справі - маленький дерев’яний). Гниле дерево не тримало цвяхів, і мої латки одлітали під напором води (Ю. Яновський); Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають (Б. Грінченко); Але завжди, як підкови гнуть Чи вганяти в копити вухналі, З ранку і до ночі може буть Дід при ділі, при гарячій сталі (П. Воронько); Бойчука знайшли у вовчій ямі з пробитою залізним шпилем ногою (В. Кучер); Швець спритно забивав шпильки, на підошві лягала біла доріжка (Ю. Збанацький).

Словник фразеологізмів

стримі́ти [гвіздко́м (цвя́хом, цвя́шком)] в голові́ (в па́м’яті, у мо́зку і т. ін.). Постійно з’являтися, поставати у пам’яті, свідомості (про образи, думки і т. ін.), невідступно переслідувати кого-небудь. Довбня тепер стримів гвіздком у її голові, стояв перед очима (Панас Мирний); Слово “замерз” стриміло в моєму мозку холодним цвяхом (А. Хорунжий); Починаю своєю звичкою перебирати в думках старі сюжети новел, невикористані теми, що здавна гвіздками стриміли в моєму пам’ятку [пам’яті](С. Васильченко); Але збита шибка стриміла йому цвяшком у мозку. Хто її збив? (Л. Мартович). стримі́ти гвіздко́м у голі́воньці. Пилипко, вмовляючи матір, тільки заспокоював її. В його малій голівоньці гвіздком стриміла думка,— от хоч би що, а піти посипа́ти! (Панас Мирний).

стримі́ти [гвіздко́м (цвя́хом, цвя́шком)] в голові́ (в па́м’яті, у мо́зку і т. ін.). Постійно з’являтися, поставати у пам’яті, свідомості (про образи, думки і т. ін.), невідступно переслідувати кого-небудь. Довбня тепер стримів гвіздком у її голові, стояв перед очима (Панас Мирний); Слово “замерз” стриміло в моєму мозку холодним цвяхом (А. Хорунжий); Починаю своєю звичкою перебирати в думках старі сюжети новел, невикористані теми, що здавна гвіздками стриміли в моєму пам’ятку [пам’яті](С. Васильченко); Але збита шибка стриміла йому цвяшком у мозку. Хто її збив? (Л. Мартович). стримі́ти гвіздко́м у голі́воньці. Пилипко, вмовляючи матір, тільки заспокоював її. В його малій голівоньці гвіздком стриміла думка,— от хоч би що, а піти посипа́ти! (Панас Мирний).

як гвіздко́м (цвя́хом) приби́ти, зі сл. сказа́ти, дода́ти і т. ін. Чітко, категорично, твердо, переконливо і т. ін. Сказав, як гвіздком прибив (Укр.. присл..); — Ні! нема добра... немає — додасть [Мирон], як гвіздком приб’є, та й замовкне (Панас Мирний).