-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив царюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   царю́ймо
2 особа царю́й царю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа царюва́тиму царюва́тимемо, царюва́тимем
2 особа царюва́тимеш царюва́тимете
3 особа царюва́тиме царюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа царю́ю царю́ємо, царю́єм
2 особа царю́єш царю́єте
3 особа царю́є царю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
царю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. царюва́в царюва́ли
жін. р. царюва́ла
сер. р. царюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
царюва́вши

Словник синонімів

ПАНУВА́ТИ (мати переважне в порівнянні з чимсь поширення; безмежно поширюватися), ДОМІНУВА́ТИ, ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИуроч., ЦАРЮВА́ТИ, ЦАРИ́ТИ, ЦА́РСТВУВАТИрідше.Цілковита тиша панувала навколо (І. Багмут); Річинські пили з російськими офіцерами на відкритій веранді вечірній чай(до цієї пори вдома домінувала кава) (Ірина Вільде); В місті володарювала зима (Ю. Збанацький); Над степом владарювала чорна квітнева ніч (І. Цюпа); Щебече зяблича сім’я, І сиза горлиця воркує; Чудова ж пісня солов’я Над всіми співами царює (Я. Щоголів); [Єлизавета:] Невже немає справді місця в світі, Де б мир царив і де б цвіла любов (І. Кочерга); Десь рвуться снаряди, смерть царствує там (І. Нехода).