царювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | царюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | царю́ймо | |
2 особа | царю́й | царю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | царюва́тиму | царюва́тимемо, царюва́тимем |
2 особа | царюва́тимеш | царюва́тимете |
3 особа | царюва́тиме | царюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | царю́ю | царю́ємо, царю́єм |
2 особа | царю́єш | царю́єте |
3 особа | царю́є | царю́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
царю́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | царюва́в | царюва́ли |
жін. р. | царюва́ла | |
сер. р. | царюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
царюва́вши |