ПАНУВА́ТИ (мати переважне в порівнянні з чимсь поширення; безмежно поширюватися), ДОМІНУВА́ТИ, ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИуроч., ЦАРЮВА́ТИ, ЦАРИ́ТИ, ЦА́РСТВУВАТИрідше.Цілковита тиша панувала навколо (І. Багмут); Річинські пили з російськими офіцерами на відкритій веранді вечірній чай(до цієї пори вдома домінувала кава) (Ірина Вільде); В місті володарювала зима (Ю. Збанацький); Над степом владарювала чорна квітнева ніч (І. Цюпа); Щебече зяблича сім’я, І сиза горлиця воркує; Чудова ж пісня солов’я Над всіми співами царює (Я. Щоголів); [Єлизавета:] Невже немає справді місця в світі, Де б мир царив і де б цвіла любов (І. Кочерга); Десь рвуться снаряди, смерть царствує там (І. Нехода).