-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив ца́рствува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ца́рству́ймо
2 особа ца́рству́й ца́рству́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ца́рствува́тиму ца́рствува́тимемо, ца́рствува́тимем
2 особа ца́рствува́тимеш ца́рствува́тимете
3 особа ца́рствува́тиме ца́рствува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ца́рству́ю ца́рству́ємо, ца́рству́єм
2 особа ца́рству́єш ца́рству́єте
3 особа ца́рству́є ца́рству́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ца́рству́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ца́рствува́в ца́рствува́ли
жін. р. ца́рствува́ла
сер. р. ца́рствува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ца́рствува́вши

Словник синонімів

ПАНУВА́ТИ (мати переважне в порівнянні з чимсь поширення; безмежно поширюватися), ДОМІНУВА́ТИ, ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИуроч., ЦАРЮВА́ТИ, ЦАРИ́ТИ, ЦА́РСТВУВАТИрідше.Цілковита тиша панувала навколо (І. Багмут); Річинські пили з російськими офіцерами на відкритій веранді вечірній чай(до цієї пори вдома домінувала кава) (Ірина Вільде); В місті володарювала зима (Ю. Збанацький); Над степом владарювала чорна квітнева ніч (І. Цюпа); Щебече зяблича сім’я, І сиза горлиця воркує; Чудова ж пісня солов’я Над всіми співами царює (Я. Щоголів); [Єлизавета:] Невже немає справді місця в світі, Де б мир царив і де б цвіла любов (І. Кочерга); Десь рвуться снаряди, смерть царствує там (І. Нехода).