царинник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(охоронник на царині) [розм.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | цари́нник | цари́нники |
| родовий | цари́нника | цари́нників |
| давальний | цари́нникові, цари́ннику | цари́нникам |
| знахідний | цари́нника | цари́нників |
| орудний | цари́нником | цари́нниками |
| місцевий | на/у цари́нникові, цари́ннику | на/у цари́нниках |
| кличний | цари́ннику | цари́нники |