-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Ца́рик Ца́рики
родовий Ца́рика Ца́риків
давальний Ца́рикові, Ца́рику Ца́рикам
знахідний Ца́рика Ца́риків
орудний Ца́риком Ца́риками
місцевий при Ца́рикові, Ца́рику при Ца́риках
кличний Ца́рику, Ца́рик Ца́рики
відмінок однина множина
називний ца́рик ца́рики
родовий ца́рика ца́риків
давальний ца́рикові, ца́рику ца́рикам
знахідний ца́рика ца́риків
орудний ца́риком ца́риками
місцевий на/у ца́рикові, ца́рику на/у ца́риках
кличний ца́рику ца́рики

Словник синонімів

МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬзаст.,ПОРФІРОНО́СЕЦЬзаст.,КЕ́САРзаст.,ЦЕ́ЗАРзаст.;ЦІ́САР[ЦЕ́САР]заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬзаст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Ткнижн.,САМОДЕРЖА́ВЕЦЬзаст.,САМОВЛА́ДЕЦЬзаст.,САМОВЛА́ДНИКзаст.,САМОВЛА́ДЦЯзаст. (з необмеженою владою); ЦАР, ЦА́РИКзневажл. (перев. у Росії, Болгарії); КОРО́ЛЬ (у деяких зарубіжних країнах); ПОМА́ЗАНЕЦЬзаст.,ПОМА́ЗАНИКзаст. (над яким здійснено обряд помазання на престол). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); [Василько:] Було так, щоб державний вінценосець Своєму слову зрадив, віру вбив? (Є. Кротевич); Ти [слава] хоча й пишалась І з п’яними кесарями По шинках хилялась, А надто з тим Миколою.., Та меніпро те байдуже (Т. Шевченко); Царизм, а після царизму австрійський цісар, після Австрії польська шляхта-. ось хто обдирав боки у нещасної Галичини (П. Тичина); Поети над усе ставлять незалежність. Сперечаючись з державцями, вони потрапляють у немилість (П. Колесник); Але помреж, коли тримав вже в руках свої атрибути верховної влади на кону, був невмолимий, як самодержець (Ю. Смолич); Наш мудрий цар, Самодержавець-господар, Сердешний одурів (Т. Шевченко); Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття І самовладців знавіснілий крик (М. Бажан); Ярослав став самовладцем всієї землі Руської (П. Загребельний); Не зовіте преподобним Лютого Нерона. Не славтеся царевою Святою війною. Бо ви й самі не знаєте, Що царики коять (Т. Шевченко); Окрім того, що набрав він На війні всього без ліку, Ще король йому в подяку Нагороду дав велику (Леся Українка); - А за помазаника Божого ви не бачили злиднів? (М. Стельмах).
-2-
іменник чоловічого роду, істота
[зневажл.]

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Ца́рик Ца́рики
родовий Ца́рика Ца́риків
давальний Ца́рикові, Ца́рику Ца́рикам
знахідний Ца́рика Ца́риків
орудний Ца́риком Ца́риками
місцевий при Ца́рикові, Ца́рику при Ца́риках
кличний Ца́рику, Ца́рик Ца́рики
відмінок однина множина
називний ца́рик ца́рики
родовий ца́рика ца́риків
давальний ца́рикові, ца́рику ца́рикам
знахідний ца́рика ца́риків
орудний ца́риком ца́риками
місцевий на/у ца́рикові, ца́рику на/у ца́риках
кличний ца́рику ца́рики

Словник синонімів

МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬзаст.,ПОРФІРОНО́СЕЦЬзаст.,КЕ́САРзаст.,ЦЕ́ЗАРзаст.;ЦІ́САР[ЦЕ́САР]заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬзаст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Ткнижн.,САМОДЕРЖА́ВЕЦЬзаст.,САМОВЛА́ДЕЦЬзаст.,САМОВЛА́ДНИКзаст.,САМОВЛА́ДЦЯзаст. (з необмеженою владою); ЦАР, ЦА́РИКзневажл. (перев. у Росії, Болгарії); КОРО́ЛЬ (у деяких зарубіжних країнах); ПОМА́ЗАНЕЦЬзаст.,ПОМА́ЗАНИКзаст. (над яким здійснено обряд помазання на престол). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); [Василько:] Було так, щоб державний вінценосець Своєму слову зрадив, віру вбив? (Є. Кротевич); Ти [слава] хоча й пишалась І з п’яними кесарями По шинках хилялась, А надто з тим Миколою.., Та меніпро те байдуже (Т. Шевченко); Царизм, а після царизму австрійський цісар, після Австрії польська шляхта-. ось хто обдирав боки у нещасної Галичини (П. Тичина); Поети над усе ставлять незалежність. Сперечаючись з державцями, вони потрапляють у немилість (П. Колесник); Але помреж, коли тримав вже в руках свої атрибути верховної влади на кону, був невмолимий, як самодержець (Ю. Смолич); Наш мудрий цар, Самодержавець-господар, Сердешний одурів (Т. Шевченко); Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття І самовладців знавіснілий крик (М. Бажан); Ярослав став самовладцем всієї землі Руської (П. Загребельний); Не зовіте преподобним Лютого Нерона. Не славтеся царевою Святою війною. Бо ви й самі не знаєте, Що царики коять (Т. Шевченко); Окрім того, що набрав він На війні всього без ліку, Ще король йому в подяку Нагороду дав велику (Леся Українка); - А за помазаника Божого ви не бачили злиднів? (М. Стельмах).