царевбивчий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний царевби́вчий царевби́вча царевби́вче царевби́вчі
родовий царевби́вчого царевби́вчої царевби́вчого царевби́вчих
давальний царевби́вчому царевби́вчій царевби́вчому царевби́вчим
знахідний царевби́вчий, царевби́вчого царевби́вчу царевби́вче царевби́вчі, царевби́вчих
орудний царевби́вчим царевби́вчою царевби́вчим царевби́вчими
місцевий на/у царевби́вчому, царевби́вчім на/у царевби́вчій на/у царевби́вчому, царевби́вчім на/у царевби́вчих