цапувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив цапува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   цапу́ймо
2 особа цапу́й цапу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа цапува́тиму цапува́тимемо, цапува́тимем
2 особа цапува́тимеш цапува́тимете
3 особа цапува́тиме цапува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа цапу́ю цапу́ємо, цапу́єм
2 особа цапу́єш цапу́єте
3 особа цапу́є цапу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
цапу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. цапува́в цапува́ли
жін. р. цапува́ла
сер. р. цапува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
цапува́вши