цаплячий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ца́плячий ца́пляча ца́пляче ца́плячі
родовий ца́плячого ца́плячої ца́плячого ца́плячих
давальний ца́плячому ца́плячій ца́плячому ца́плячим
знахідний ца́плячий, ца́плячого ца́плячу ца́пляче ца́плячі, ца́плячих
орудний ца́плячим ца́плячою ца́плячим ца́плячими
місцевий на/у ца́плячому, ца́плячім на/у ца́плячій на/у ца́плячому, ца́плячім на/у ца́плячих