-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ца́пик ца́пики
родовий ца́пика ца́пиків
давальний ца́пикові, ца́пику ца́пикам
знахідний ца́пика ца́пики, ца́пиків
орудний ца́пиком ца́пиками
місцевий на/у ца́пикові, ца́пику на/у ца́пиках
кличний ца́пику ца́пики

Словник синонімів

КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКОзменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКОзменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О. Донченко); Бігло, бігло козенятко Льодком, льодком, За ним, за ним Цапок слідком (пісня); - Одружися, Нур’ялі, - радила Шафіле.. - Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (З. Тулуб); Служив я пану шостеє літо, Дали мі, дали козлятко за то. Моє козя впало з воза (пісня); На узлісся вийшла пара козлят (В. Гжицький); Одягли ми ковзани, І у всіх біжать вони. Ох, мов козлик на льоду: - Ох! Тримайте! Упаду! (Г. Бойко).