-1-
іменник середнього роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | цапеня́тко | цапеня́тка |
родовий | цапеня́тка | цапеня́ток |
давальний | цапеня́ткові, цапеня́тку | цапеня́ткам |
знахідний | цапеня́тко | цапеня́тка, цапеня́ток |
орудний | цапеня́тком | цапеня́тками |
місцевий | на/у цапеня́ткові, цапеня́тку | на/у цапеня́тках |
кличний | цапеня́тку | цапеня́тка |
Словник синонімів
КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О. Донченко); Бігло, бігло козенятко Льодком, льодком, За ним, за ним Цапок слідком (пісня); - Одружися, Нур’ялі, - радила Шафіле.. - Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (З. Тулуб); Служив я пану шостеє літо, Дали мі, дали козлятко за то. Моє козя впало з воза (пісня); На узлісся вийшла пара козлят (В. Гжицький); Одягли ми ковзани, І у всіх біжать вони. Ох, мов козлик на льоду: - Ох! Тримайте! Упаду! (Г. Бойко).