-1-
прислівник
(сторч, дибки) незмінювана словникова одиниця [розм.]

Словник синонімів

СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА[СТО́ЙМА], СТАВМАрозм., СТОРЧМА́розм., СТОРЧАКО́Мрозм.,СТО́РЧКИрозм.,СТОРЦЕ́М[СТОРЦО́М]діал.;ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИрозм., ЦА́ПАрозм.,ЦА́ПКИрозм.,ЦАПКО́Мрозм. (перев. про тварин - на задні ноги, піднімаючи передні). Роман поставив усі три книжки на столі сторч.., мабуть, задля того, щоб їх було видніше (І. Нечуй-Левицький); Витягали [опришки] цілий сухар [дерево] з корінням, ставили сторчака на камінь, чекали ночі й запалювали (Г. Хоткевич); Перед самим проходом стояв насторч величезний кам’яний стовп (І. Франко); А грубка яка! Дрова стойма горять (А. Тесленко); Мати ставила сторчма снопи біля мене, затуляла мою голову від сонця (В. Минко); Кінь змилений став цапа (А. Головко); Улянка часто спостерігала, як два величезних жуки люто билися рогами, ставали цапки і, нарешті, не витримавши, падали на землю (О. Донченко). - Пор. вертика́льно.

Словник фразеологізмів

скака́ти ца́па. Рішуче протидіяти чому-небудь, протестувати проти чогось, заперечувати щось. [Роман:] Та хоч би батько цапа скакав, а я таки оженюсь на Мотрі (І. Карпенко-Карий).

става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па). Чинити опір, протидіяти чому-небудь; заперечувати проти чогось. [Нартал:] Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка).

става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па). Чинити опір, протидіяти чому-небудь; заперечувати проти чогось. [Нартал:] Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка).

як (мов, ні́би і т. ін.) з ца́па (з козла́) молока́ з кого—чого, від кого—чого, ірон. Немає зовсім. Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх… Та що з ними мороки.. Яка пожива з їх [них]? Як з цапа молока (П. Гулак-Артемовський); Давно треба було вигнати цього чепуруна і задаваку полковника Клотца із нашого штабу. Від нього користі як з цапа молока (П. Гуріненко); Скільки грошей тратиться на цю поліцію..,— а користі від них обох як з козла молока (Д. Бедзик); — Зараз із тих боліт користі як з козла молока. Заросли очеретом, рогозом та осокою (І. Цюпа). як з ца́па во́вни. Із нього науки як з цапа вовни (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) з ца́па (з козла́) молока́ з кого—чого, від кого—чого, ірон. Немає зовсім. Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх… Та що з ними мороки.. Яка пожива з їх [них]? Як з цапа молока (П. Гулак-Артемовський); Давно треба було вигнати цього чепуруна і задаваку полковника Клотца із нашого штабу. Від нього користі як з цапа молока (П. Гуріненко); Скільки грошей тратиться на цю поліцію..,— а користі від них обох як з козла молока (Д. Бедзик); — Зараз із тих боліт користі як з козла молока. Заросли очеретом, рогозом та осокою (І. Цюпа). як з ца́па во́вни. Із нього науки як з цапа вовни (І. Франко).