БАЖА́ННЯчого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯрідше,ХІТЬперев. до чого або з інфін., розм.,ВО́ЛЯу знач. предик.;НА́СТРІЙз інфін., перев. з запереченням, у знач. предик.,ОХО́ТАдо чого, з інфін.,СХОТІ́НКА рідше (схильність, звичайно не постійна, робити що-небудь, займатися чим-небудь у той чи інший час); ГОТО́ВНІСТЬз інфін., до чого (згода, бажання відразу ж зробити що-небудь). Він відчув непереможне бажання намалювати когось з казахів (З. Тулуб); Народна воля і хотіння, єдина думка і порив На боротьбу нас надихають, щоб для Вітчизни кожен жив (Р. Братунь); Семенко усю свою хіть, що мав до господарства, з хати на клуб переніс (І. Муратов); - Хай іде своїм власним шляхом! - Це - його воля, його право (О.Донченко); - Сьогодні, Олександре Сергійовичу, я не зможу наспівувати - немає настрою (І. Шаповал); На неї найшла охота до танців (І. Нечуй-Левицький); Юрій Матвійович галантно уклонився перед жінкою, виказуючи готовність одразу ж розповісти про задум вчених народознавців (І. Волошин). - Пор. I. 1. по́тяг, 1. пра́гнення.

БАЖА́ННЯзвичайно без додатка (любовне, чуттєве прагнення до кого-небудь), ЖАДА́ННЯ, ПОЖАДА́ННЯрідше,ПО́ТЯГ, ПРИ́СТРАСТЬпідсил.,ЖАГА́підсил. поет.;ПО́ХІТЬ, ХІТЬ (до кого і без додатка - грубо-хтивий статевий потяг). І вона [Антоніна] тікала од нього [Івана], залишивши в ньому бажання (М. Коцюбинський); Задля тої ласухи жадання тіла часом були.. дужчими від поривів душі (О. Ільченко); Тут же за столом і дружина його з сестрою, гарненькою восьмикласницею Люсею, об’єктом гарячої пристрасті.. студентка Мандрики (А. Головко); [Маріквіта:] Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка); Я так мов бачу, Христофоре, Як ти зійшов із корабля, Як під ногами, наче море, Гойдалася чужа земля; Як череваті лицеміри Хвалу пречистій воздали І як дівча червоношкіре Вони із хіті розп’яли (Д. Павличко).

ПОТРЕ́БА (відчуття необхідності задовольнити щось, робити щось, діяти певним чином), ХІТЬрозм.,ПО́ТРІ́БКАрозм.,ЗНА́ДОБАрозм.,КРА́ЙНІСТЬпідсил. розм.,НУЖДА́заст., розм.,НА́ДОБАдіал.,ПОДО́БАдіал.;ДІ́ЛОрозм., ДІ́ЛЬЦЕрозм. (ділова потреба); ПО́ПИТ, ПО́КУПрозм. (потреба у якомусь товарі з боку покупця). Почув [Лазар] потребу, щоб хата сповнилась криком, гамором, рухом, щоб стіни двигтіли, вікна бряжчали і все тріщало (М. Коцюбинський); Шевченко читав усе, що виходило з-під пера Пушкіна. Взагалі начитаність його і хіть до читання були величезні (М. Рильський); - Певно, пише твій татунь з Канева, а може, й грошаки шле на якусь потрібку (І. Нечуй-Левицький); [Глоба:] Кожне твоє слово гостре. [Явдоким:] Сам його сталю, сам і гострю та ще й не на торг, а задля хатньої знадоби (М. Кропивницький); Я Садовських сама не знаю і їхати з ними учителькою їх дочки рішитись не могла б без великої крайності (Леся Українка); Хтось доглядає там душу в гуцулі, поезію, нужду, потребу освіти; експлуататор бачить лиш матеріал для визиску (Г. Хоткевич); - Двері одімкни, нехай так і будуть, можу тебе по надобі і вночі покликати (С. Скляренко); Чого мені журитися?Якая подоба? (І. Манжура); [Матушка гуменя:] Ну, кажи, молодице, яке там діло у тебе. [Кнуриха:] Ми прийшли, матушко, прохати вас - прийміть нас до себе (Панас Мирний); - У мене до вас, товаришу Мартинов, дільце є (О. Донченко); Вона непогано плете різні шерстяні речі, на які є завжди попит (Є. Гуцало); Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи (Словник Б. Грінченка). - Пор. 1. пра́гнення.