-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив хруща́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хрущі́мо, хрущі́м
2 особа хрущи́ хрущі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хруща́тиму хруща́тимемо, хруща́тимем
2 особа хруща́тимеш хруща́тимете
3 особа хруща́тиме хруща́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хрущу́ хрущимо́, хрущи́м
2 особа хрущи́ш хрущите́
3 особа хрущи́ть хруща́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хрущачи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хруща́в хруща́ли
жін. р. хруща́ла
сер. р. хруща́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хруща́вши

Словник синонімів

ТРІЩА́ТИ (утворювати тріск, лопаючись, розламуючись тощо), ТРІ́СКАТИ, ТРІСКОТА́ТИ[ТРІСКОТІ́ТИ]підсил.;ХРУСТІ́ТИ, ХРУ́СКАТИ, ХРУЩА́ТИ, ХРУСКОТІ́ТИпідсил. (про кістки, суглоби тощо); ПОЛУ́СКУВАТИ (злегка); ШКВАРЧА́ТИ (про страву - підсмажуючись) . - Док.: трі́снути, хру́снути. Кукурудза тріщала під його ногами (І. Нечуй-Левицький); Біля нього щось тріскало, лопалося, шпурляло снігом у очі (Григорій Тютюнник); Під чобітьми тріскоче сухий будяк (М. Чабанівський); Тріскотять за селом постріли (О. Донченко); Очі [змія] полум’ям горіли; Хвіст, як ціп, об землю бив; Чорні щелепи хрустіли, З рота злий язик шипів (Я. Щоголів); Крутили [люди] опришкові руки.., давили за горло, шваркали головою, що аж в’язи хрускали (Г. Хоткевич); - Що ж у вас болить? - Та все болить... - Чоловік став підводитись, і чутно було, як хрущали його кістки (Панас Мирний); Фуфайки наші починають полускувати - замерзають (О. Гончар); - То яєчня у тебе сичала, точніше - шкварчала. Ти саме смажив яєчню! (А. Крижанівський).