-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хрускоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хрускоті́мо, хрускоті́м
2 особа хрускоти́ хрускоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хрускоті́тиму хрускоті́тимемо, хрускоті́тимем
2 особа хрускоті́тимеш хрускоті́тимете
3 особа хрускоті́тиме хрускоті́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хрускочу́ хрускотимо́, хрускоти́м
2 особа хрускоти́ш хрускотите́
3 особа хрускоти́ть хрускотя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хрускотячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хрускоті́в хрускоті́ли
жін. р. хрускоті́ла
сер. р. хрускоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хрускоті́вши

Словник синонімів

ТРІЩА́ТИ (утворювати тріск, лопаючись, розламуючись тощо), ТРІ́СКАТИ, ТРІСКОТА́ТИ[ТРІСКОТІ́ТИ]підсил.;ХРУСТІ́ТИ, ХРУ́СКАТИ, ХРУЩА́ТИ, ХРУСКОТІ́ТИпідсил. (про кістки, суглоби тощо); ПОЛУ́СКУВАТИ (злегка); ШКВАРЧА́ТИ (про страву - підсмажуючись) . - Док.: трі́снути, хру́снути. Кукурудза тріщала під його ногами (І. Нечуй-Левицький); Біля нього щось тріскало, лопалося, шпурляло снігом у очі (Григорій Тютюнник); Під чобітьми тріскоче сухий будяк (М. Чабанівський); Тріскотять за селом постріли (О. Донченко); Очі [змія] полум’ям горіли; Хвіст, як ціп, об землю бив; Чорні щелепи хрустіли, З рота злий язик шипів (Я. Щоголів); Крутили [люди] опришкові руки.., давили за горло, шваркали головою, що аж в’язи хрускали (Г. Хоткевич); - Що ж у вас болить? - Та все болить... - Чоловік став підводитись, і чутно було, як хрущали його кістки (Панас Мирний); Фуфайки наші починають полускувати - замерзають (О. Гончар); - То яєчня у тебе сичала, точніше - шкварчала. Ти саме смажив яєчню! (А. Крижанівський).