-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив хру́скати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хру́скаймо
2 особа хру́скай хру́скайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хру́скатиму хру́скатимемо, хру́скатимем
2 особа хру́скатимеш хру́скатимете
3 особа хру́скатиме хру́скатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хру́скаю хру́скаємо, хру́скаєм
2 особа хру́скаєш хру́скаєте
3 особа хру́скає хру́скають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хру́скаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хру́скав хру́скали
жін. р. хру́скала
сер. р. хру́скало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хру́скавши

Словник синонімів

ТРІЩА́ТИ (утворювати тріск, лопаючись, розламуючись тощо), ТРІ́СКАТИ, ТРІСКОТА́ТИ[ТРІСКОТІ́ТИ]підсил.;ХРУСТІ́ТИ, ХРУ́СКАТИ, ХРУЩА́ТИ, ХРУСКОТІ́ТИпідсил. (про кістки, суглоби тощо); ПОЛУ́СКУВАТИ (злегка); ШКВАРЧА́ТИ (про страву - підсмажуючись) . - Док.: трі́снути, хру́снути. Кукурудза тріщала під його ногами (І. Нечуй-Левицький); Біля нього щось тріскало, лопалося, шпурляло снігом у очі (Григорій Тютюнник); Під чобітьми тріскоче сухий будяк (М. Чабанівський); Тріскотять за селом постріли (О. Донченко); Очі [змія] полум’ям горіли; Хвіст, як ціп, об землю бив; Чорні щелепи хрустіли, З рота злий язик шипів (Я. Щоголів); Крутили [люди] опришкові руки.., давили за горло, шваркали головою, що аж в’язи хрускали (Г. Хоткевич); - Що ж у вас болить? - Та все болить... - Чоловік став підводитись, і чутно було, як хрущали його кістки (Панас Мирний); Фуфайки наші починають полускувати - замерзають (О. Гончар); - То яєчня у тебе сичала, точніше - шкварчала. Ти саме смажив яєчню! (А. Крижанівський).