-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хрупості́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хрупості́мо, хрупості́м
2 особа хрупости́ хрупості́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хрупості́тиму хрупості́тимемо, хрупості́тимем
2 особа хрупості́тимеш хрупості́тимете
3 особа хрупості́тиме хрупості́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хрупощу́ хрупостимо́, хрупости́м
2 особа хрупости́ш хрупостите́
3 особа хрупости́ть хрупостя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хрупостячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хрупості́в хрупості́ли
жін. р. хрупості́ла
сер. р. хрупості́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хрупості́вши

Словник синонімів

ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИрозм.,ХРУ́ПАТИрозм.,ХРУПОТІ́ТИпідсил. розм.,ХРУПОСТІ́ТИпідсил. розм.Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є. Гуцало); У стайні хрумають коні смачне степове сіно (Панас Мирний); Поївши свіжих, добре засмажених бичків, які смачно хрумтіли на зубах, Вітя знову повернувся до батька (В. Собко); Коні лунко хрумкали овес й форкали від куряви (З. Тулуб); Кирилова конячина хрупає мляво солом’яну січку (П. Козланюк).