ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИрозм.,ХРУ́ПАТИрозм.,ХРУПОТІ́ТИпідсил. розм.,ХРУПОСТІ́ТИпідсил. розм.Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є. Гуцало); У стайні хрумають коні смачне степове сіно (Панас Мирний); Поївши свіжих, добре засмажених бичків, які смачно хрумтіли на зубах, Вітя знову повернувся до батька (В. Собко); Коні лунко хрумкали овес й форкали від куряви (З. Тулуб); Кирилова конячина хрупає мляво солом’яну січку (П. Козланюк).