-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хру́пати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хру́паймо
2 особа хру́пай хру́пайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хру́патиму хру́патимемо, хру́патимем
2 особа хру́патимеш хру́патимете
3 особа хру́патиме хру́патимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хру́паю хру́паємо, хру́паєм
2 особа хру́паєш хру́паєте
3 особа хру́пає хру́пають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хру́паючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хру́пав хру́пали
жін. р. хру́пала
сер. р. хру́пало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хру́павши

Словник синонімів

ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИрозм.,ХРУ́ПАТИрозм.,ХРУПОТІ́ТИпідсил. розм.,ХРУПОСТІ́ТИпідсил. розм.Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є. Гуцало); У стайні хрумають коні смачне степове сіно (Панас Мирний); Поївши свіжих, добре засмажених бичків, які смачно хрумтіли на зубах, Вітя знову повернувся до батька (В. Собко); Коні лунко хрумкали овес й форкали від куряви (З. Тулуб); Кирилова конячина хрупає мляво солом’яну січку (П. Козланюк).