хрунь 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(свиня) [діал., лайл.]
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(У Галичині - виборець, що продає свій голос) [діал., арх.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | хрунь | хруні́ |
| родовий | хруня́ | хруні́в |
| давальний | хруне́ві, хруню́ | хруня́м |
| знахідний | хруня́ | хруні́, хруні́в |
| орудний | хруне́м | хруня́ми |
| місцевий | на/у хруне́ві, хруню́, хруні́ | на/у хруня́х |
| кличний | хру́ню | хруні́ |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | хрунь | хру́ні |
| родовий | хру́ня | хру́нів |
| давальний | хру́неві, хру́ню | хру́ням |
| знахідний | хру́ня | хру́нів |
| орудний | хру́нем | хру́нями |
| місцевий | на/у хру́неві, хру́ню, хру́ні | на/у хру́нях |
| кличний | хру́ню | хру́ні |