хрумчати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | хрумча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хрумчі́мо, хрумчі́м | |
| 2 особа | хрумчи́ | хрумчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хрумча́тиму | хрумча́тимемо, хрумча́тимем |
| 2 особа | хрумча́тимеш | хрумча́тимете |
| 3 особа | хрумча́тиме | хрумча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хрумчу́ | хрумчимо́, хрумчи́м |
| 2 особа | хрумчи́ш | хрумчите́ |
| 3 особа | хрумчи́ть | хрумча́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хрумчачи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хрумча́в | хрумча́ли |
| жін. р. | хрумча́ла | |
| сер. р. | хрумча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хрумча́вши | ||