хрумчати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив хрумча́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хрумчі́мо, хрумчі́м
2 особа хрумчи́ хрумчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хрумча́тиму хрумча́тимемо, хрумча́тимем
2 особа хрумча́тимеш хрумча́тимете
3 особа хрумча́тиме хрумча́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хрумчу́ хрумчимо́, хрумчи́м
2 особа хрумчи́ш хрумчите́
3 особа хрумчи́ть хрумча́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хрумчачи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хрумча́в хрумча́ли
жін. р. хрумча́ла
сер. р. хрумча́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хрумча́вши