хрумкати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив хру́мкати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хру́мкаймо
2 особа хру́мкай хру́мкайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хру́мкатиму хру́мкатимемо, хру́мкатимем
2 особа хру́мкатимеш хру́мкатимете
3 особа хру́мкатиме хру́мкатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хру́мкаю хру́мкаємо, хру́мкаєм
2 особа хру́мкаєш хру́мкаєте
3 особа хру́мкає хру́мкають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хру́мкаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хру́мкав хру́мкали
жін. р. хру́мкала
сер. р. хру́мкало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хру́мкавши

Словник синонімів

ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИрозм.,ХРУ́ПАТИрозм.,ХРУПОТІ́ТИпідсил. розм.,ХРУПОСТІ́ТИпідсил. розм.Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є. Гуцало); У стайні хрумають коні смачне степове сіно (Панас Мирний); Поївши свіжих, добре засмажених бичків, які смачно хрумтіли на зубах, Вітя знову повернувся до батька (В. Собко); Коні лунко хрумкали овес й форкали від куряви (З. Тулуб); Кирилова конячина хрупає мляво солом’яну січку (П. Козланюк).