християнізуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | християнізува́тися, християнізува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | християнізу́ймося, християнізу́ймось | |
2 особа | християнізу́йся, християнізу́йсь | християнізу́йтеся, християнізу́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | християнізува́тимуся, християнізува́тимусь | християнізува́тимемося, християнізува́тимемось, християнізува́тимемся |
2 особа | християнізува́тимешся | християнізува́тиметеся, християнізува́тиметесь |
3 особа | християнізува́тиметься | християнізува́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | християнізу́юся, християнізу́юсь | християнізу́ємося, християнізу́ємось, християнізу́ємся |
2 особа | християнізу́єшся | християнізу́єтеся, християнізу́єтесь |
3 особа | християнізу́ється | християнізу́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
християнізу́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | християнізува́вся, християнізува́всь | християнізува́лися, християнізува́лись |
жін. р. | християнізува́лася, християнізува́лась | |
сер. р. | християнізува́лося, християнізува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
християнізува́вшись |